Щиро запрошую гостей Севру ( Париж) взяти участь в офіційному відкритті ArtCeram 2022, яке відбудеться у четвер, 19 травня.
Виставка триватиме з 19 травня по 6 червня 2022 року в Rotonde du Sel.
У четвер, 19 травня учасники клубу колекціонерів кераміки вперше відвідають виставку.
У п’ятницю, 20 травня експозицію відвідають учасники асоціації «друзів Севрського музею».
Чекаємо на гостей і сподіваємось, що ця бієнале матиме великий успіх!
Під час цього бієнале місто Севр створило серію «керамічних» заходів.
Каталог учасників Бієнале:
https://www.artceram2.com/
All posts tagged мистецтво
“Керамічний інтерактив”, стаття у газеті “День” про проєкт”art/teka”
Керамічний інтерактив
У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкрився виставковий проєкт «АРТтека»
13 жовтня, 2020 – 12:33
ЛЮДИ В МІСТІ
Це перша персональна виставка відомої художниці-керамістки Олесі Дворак-Галік в стінах музею, хоча вона вже багато років є активним учасником багатьох творчих проєктів.
Сучасна і креативна, виставка відразу бере в інтелектуальний полон відвідувачів і поступово робить їх співучасниками творчого процесу. За задумом авторки, виставковий проєкт наповнений інтерактивом, який має заохотити публіку не тільки «споживати» сучасне мистецтво, але й ставати його співтворцем. Саме тому роботи, які представлені в експозиції, не мають авторських назв, примушують включити власну фантазію та відчути щось своє, особисте.
Представлені керамічні панно, пласти, скульптури, живопис, відеоінсталяції та фотоколажі пов’язані з книжками, бібліотеками, арт-об’єктами, інформацією та місцями, де людина сприймає інформацію. А оригінальне дизайнерське рішення побудови експозиції створює ілюзію великого міста в невеликій музейній залі.
На думку авторки, неважливо, де людина знайде для себе корисну інформацію: читаючи книжки, слухаючи музику, переглядаючи кінострічки і театральні вистави. Головне, щоб у неї виникало бажання такого пошуку без примусу і тиску, а «спожиті» знання приносили насолоду.
«СМАЧНА» ІНФОРМАЦІЯ
Мабуть, тому процес «смакування» чогось нового і цікавого мисткиня порівнює в одній із робіт зі смачною цукеркою «чупа-чупс». Сама ж авторка віддає перевагу поетичним творам, від яких отримує найбільше задоволення.
Задум виставкової серії під назвою «Бібліотека. Люди в місті» почався з графічних робіт до поетичної збірки Олеся Яськіва. Художниця зізнається, що саме поетичні твори її друзів — Вікторії Осташ, Надії Василенко-Коровянської, Ольги Брагіної надихають її на творчі експерименти.
Назва проєкту «АРТтека» пов’язана з теками — своєрідними «інформаційними коробками», в які люди накопичують корисну для себе інформацію — каталоги, мистецькі книжки, журнали тощо.
«Інформаційні коробки» можуть бути різними, стверджує пані Олеся. Приміром, одна із них наповнена грошима. У виконанні художниці — це купюри, які накручуються на керамічні котушки, оформлені стилізованими орнаментами. «З грошима людина може зробити багато цікавого та корисного для людей. Чим більше фінансових можливостей у митця, тим більше можна втілити власних ідей», — пояснює вона.
КНИГИ
Керамічні будинки-книжки, які у великому місті нагадують великі коробки — це також своєрідні скрині з інформацією про людей, які в них мешкають. Зараз багато людей, які втратили свої домівки, втікаючи від війни, тому деякі з них пошкоджені, пояснює авторка.
Одна з цікавих робіт, яка змушує замислитися, розгадуючи керамічний ребус — о це дві справжні автомобільні пружини, на які по спіралі накручені «безкінечники», тобто керамічні елементи у вигляді символів безкінечності.
«Є така теорія, що життя рухається по спіралі і повторюється. Ці процеси є безкінечні — день і ніч, смерть і життя», — пояснює пані Олеся. Частина композиції пофарбована у жовто-блакитний колір, що також має свій особливий підтекст, символізуючи циклічність історичних подій, які відбувалися на теренах України.
На виставці представлені також декілька робіт із серії «Дерева». Вони виконані зі справжньої деревини і керамічних елементів. На одному з таких дерев сидить хлопчик з книжкою. Можливо, розглядаючи цю композицію, хтось згадає власне дитинство і бажання сховатися від світу дорослих з улюбленим «читвом». «Мені здається, що людині найбільше потрібно читати в дитинстві, коли вона росте і формується її особистість», — зауважує співрозмовниця.
ЗРІЗ ЕМОЦІЙ
«Вишенька на торті» виставки — інтерактивна інсталяція «Книга життя». «Книга складатиметься з окремих сторінок, які самі відвідувачі залишатимуть на виставці за своїм бажанням. Це може бути якась історія, улюблена поезія або просто окремі думки, записані на листку формату А 4. Потім ми зберемо ці матеріали і зробимо інтерактивну книжку. Це буде зріз емоцій окремих людей. Для нас це дуже цікавий досвід», — впевнена художниця.
До слова, Олеся Дворак-Галік — співзасновниця фестивалю «Сучасна кераміка в урбаністичному просторі» — першого мистецького українського проєкту, що заклав фундамент щорічного Всеукраїнського фестивалю сучасної кераміки «ЦеГлина» (від 2013 р.) Крім того, київська мисткиня вже не один рік об’єднує українських керамістів під дахом арт-простору своєї галереї «ЦеглинаАрт», кожного разу пропонуючи нові, сучасні теми для спільних проєктів, розповідає куратор виставкового проєкту, науковець музею, Ірина Бекетова.
— Виставка»АРТтека» просто чудова!», — ділиться враженнями художник Стас КАДОЧНІКОВ. — В наш час виставляти некомерційні роботи, які не мають ужиткового призначення, а наповнені духовністю, це вражає. Кожна робота інтригує. Не тільки технологією виконання, але й своїм глибоким змістом. Тому і фахівці, і звичайні відвідувачі виставки зможуть знайти і відкрити для себе щось нове…
Газета:
Рубрика:
Відкриття персонального проєкту “art/teka” в Національному музеї українського декоративного мистецтванародного
01 жовтня о 17.00 у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкривається виставковий проект який презентує мистецькі пошуки та здобутки відомої художниці-керамістки Олесі Дворак-Галік.
В експозиції представлені скульптурна пластика, живопис, тематичні керамічні пласти, фото та відео, інсталяції. Авторка звертається до вічної теми пізнання світу та еволюції людської свідомості. Розвиток та вдосконалення особистості, пошуки свого місця у швидкомінливому сучасному просторі, значення культурного середовища, книжкової мудрості та мистецької краси у становленні людини – це поле дослідження та натхнення художниці. Небайдужа, цілеспрямована, з активною життєвою позицією, Олеся закликає до вдумливого ставлення до мистецтва, культури, уваги до близьких людей. «Кожен із нас пише свою книгу життя», – стверджує вона. Проєкт «art/teka» – це перш за все – роздуми про життя та його наповнення для кожної людини.
В експозиції представлені скульптурна пластика, живопис, тематичні керамічні пласти, фото та відео, інсталяції. Авторка звертається до вічної теми пізнання світу та еволюції людської свідомості. Розвиток та вдосконалення особистості, пошуки свого місця у швидкомінливому сучасному просторі, значення культурного середовища, книжкової мудрості та мистецької краси у становленні людини – це поле дослідження та натхнення художниці. Небайдужа, цілеспрямована, з активною життєвою позицією, Олеся закликає до вдумливого ставлення до мистецтва, культури, уваги до близьких людей. «Кожен із нас пише свою книгу життя», – стверджує вона. Проєкт «art/teka» – це перш за все – роздуми про життя та його наповнення для кожної людини.
Олеся народилася в Ужгороді. Ще в дитинстві батьки віддали доньку до образотворчої студії Золтана Баконія, згодом, значну роль у формуванні особистості відіграли педагоги Людмила Аверкієва, Павло Балла та Надія Дідик. Олеся закінчила Ужгородське училище прикладного мистецтва та Львівську національну академію мистецтв (відділ кераміки).
Улюбленими темами художниці є людина та природа, соціальні та політичні проблеми. Вона є прихильницею просторових композицій, при створенні яких органічно поєднує різні матеріали – кераміку, дерево, метал, текстиль, вторинну сировину тощо. Мисткиня створює арт-об’єкти, що переважно не пов’язані з ужитковістю. Їм притаманна експресія, що досягається завдяки незвичним формам творів. Художниця використовує різнофактурність декорування, геометричну та рослинну орнаментику, грає з формою та кольором.
Олеся Дворак-Галік стала співзасновницею фестивалю «Сучасна кераміка в урбаністичному просторі» – першого мистецького українського проєкту, що заклав фундамент щорічного Всеукраїнського фестивалю сучасної кераміки «ЦеГлина» (від 2013 р.). Значним досягненням Олесі стало створення у 2016 році арт-простору «ЦеглинаАрт», під дахом якого мисткиня, як вправний менеджер, кожного року об’єднує українських керамістів у тематичних виставкових проєктах. Ці акції посіли поважне місце в культурному середовищі України та творчості художників-керамістів. Художниця продовжує генерувати ідеї та згуртовувати навколо себе професіоналів-однодумців і шанувальників мистецтва кераміки.
В планах мисткині – нові проєкти та міжнародний культурний обмін.
Олеся Дворак-Галік – член Національної спілки художників України, учасниця художніх виставок в Україні та за кордоном. Її твори зберігаються в колекціях музеїв України, а також у приватних збірках.
В планах мисткині – нові проєкти та міжнародний культурний обмін.
Олеся Дворак-Галік – член Національної спілки художників України, учасниця художніх виставок в Україні та за кордоном. Її твори зберігаються в колекціях музеїв України, а також у приватних збірках.
Виставка триватиме до 25 жовтня включно 2020 року.
“Майстерня” на Радіо Культура 06.10.20
Які асоціації виникають у вас зі словом, поняттям «кераміка»? Посуд? Інтер’єрна скульптура? Арт-об’єкти? Що виникає перед очима?
Тим часом сучасна кераміка – це всі ці асоціації і навіть більше! Це філософське осмислення буття, світу. Це фантазії і гумор творця, його біль і тривога… Це прагнення донести думку про важливість культури, мистецтва, літератури в формуванні людини. Це готовність сприймати сучасне мистецтво в усіх його проявах і синтетичних комбінаціях.
Про секрети творення виставкового проекту “art/teka”, який презентує в Національному музеї народного декоративного мистецтва відома художниця-керамістка Олесі Дворак-Галік говорили сьогодні в “Майстерні” на
Радіо Культура
.
Програму слухати можна тут:
ОГЛЯД ВИДАНЬ. ЖІНКИ І МИСТЕЦТВО / За матеріалами з відкритих джерел © Культурно-мистецька фундація Brovdi Art
ОГЛЯД ВИДАНЬ. ЖІНКИ І МИСТЕЦТВО
17
БЕРЕЗНЯ2019
Світ мистецтва тривалий час залишався суто чоловічим, він з’явився та існував у системі ними сформованих цінностей. Історично коротка мить жіночої участі привнесла в сучасне мистецтво нові смисли. Талановиті художниці, мистецтвознавиці, галеристки, арт-дилерки, видавчині блискуче пишуть нові сторінки історії мистецтва (хоча й чинять опір фемінітивам).
У наш огляд ми включили книги, що побачили світ саме завдяки таким жінкам, які активно формують сучасний арт-простір.
Видавництво «ArtHuss»
Марина Абрамович «Пройти крізь стіни»
Марина Абрамович – одна з найвідоміших художниць сьогодення. За її спиною велика особиста історія та невпинне розширення меж розуміння людини.
Це автобіографічна розповідь про життя художниці, котра працює в жанрі перформансу. Вона сповнена страху, болю, виснаження, небезпеки та безкомпромісного прагнення розширювати межі емоційного і духовного досвіду. Автобіографія може стати не лише ключем до розуміння Марини Абрамович, а й до новітнього мистецтва, історії постсоціалістичних країн і сучасності.
Книжка «Пройти крізь стіни» була опублікована англійською наприкінці 2016 року. Видавництво ArtHuss підготувало український переклад автобіографії зірки сучасного перформансу. Видання вийшло в серії Ukrainian Art Book та посіло високі позиції у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року 2018».
Видавництво «ArtHuss»
Бріджит Квінн «Неймовірні. 15 жінок, які творили мистецтво й історію»
У Видавництві ArtHuss світ побачила книга відомої мистецтвознавиці Бріджит Квінн «Неймовірні. 15 жінок, які творили мистецтво й історію» в перекладі на українську. Книга теж увійшла в сімку найкращих видань Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2018».
Історично жінки майже не мали місця у великому мистецькому каноні. Зважаючи на поступове зростання ролі фемінізму в сучасній культурі, авторка «Неймовірних» пропонує заповнити ці прогалини. Захопливо, дотепно, а часом і доволі в’їдливо, американська дослідниця історії мистецтва Бріджит Квінн оповідає про життя й творчість 15 неймовірних художниць із різних країн та епох – від XVII століття і дотепер. Це повчальна і вельми цікава книжка, доповнена репродукціями робіт, а також сучасними портретами героїнь розповідей, які створила популярна американська ілюстраторка Ліза Конгдон.
Видавництво Старого Лева
Франсуаза Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво»,
«Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття»
У Топ-100 найуспішніших жінок України за версією журналу «Новое время» 2019 року входить головна редакторка та співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка.
Видавчиня чітко усвідомлює, наскільки важливим є продукування якісної дитячої літератури навіть на не зовсім дитячі теми. Так, у видавництві вийшли друком дві чудові книги французької мистецтвознавиці, письменниці Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво» та «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття».
У книгах у зручній та доступній формі авторка підказує, як навчити дітей «бачити» картину, розуміти її й відчувати. Це конспект, путівник, довідник і мистецький альбом водночас. Книга адресована не лише натхненним батькам і педагогам, які прагнуть змалку зацікавити дітей світом мистецтва, – вона й для тих допитливих читачів і читачок, які ніяк не знаходили часу його пізнати.
Видавництво «Фенікс»
Леся СМИРНА «100 NON. Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві»
Нонконформізм XX століття як мистецький, соціокультурний феномен — неосяжна тема для дослідників мистецтва, літератури, загалом культурно-історичного тривання. Сучасний українець має уявлення про трагічні долі визначних діячів культури Алли Горської, Василя Стуса, Сергія Параджанова, про їхній спротив тоталітарній ідеології, однак нонконформізм у всіх його складнощах, суперечностях, небуденності ще належить осягнути.
Наприкінці 2017-го світ побачила монографія Лесі Смирної з програмною назвою «100-ліття нонконформізму в українському візуальному мистецтві», що одразу викликала зацікавлення та дискусії в мистецтвознавчих колах. Книга входить у шорт-лист Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2018» в номінації «Малярство/фотографія/пластика».
Поліграфічна компанія «Колір ПРО»
Орест Голубець, Олеся Дворак-Галік, Володимир Хижинський
«Сучасна українська кераміка ХІІ»
У 2018 році за співавторства відомої художниці, засновниці фестивалю сучасної кераміки «ЦеГлина» та галереї «ЦеГлинаАрт» Олесі Дворак-Галік поціновувачі мистецтва отримали нагоду ознайомитися з першим виданням книги-альбому «Сучасна українська кераміка ХІІ», у яку, зокрема, ввійшли твори талановитих співвітчизниць Беати Корн, Нати Попової, Ольги Пильник, Валентини Беро, Маріанни Вахняк, Яніни Миронової, Лесі Падун та власне Олесі Дворак-Галік.
Книга дає нові уявлення про мистецтво кераміки, що впевнено вписується в сучасні контексти.
У передмові до альбому доктор мистецтвознавства, професор Орест Голубець зазначає: «В цьому виданні представлена вагома частка креативного доробку молодої генерації українських керамістів… В їхніх композиціях дивним чином переплітаються впливи різноманітних мистецьких течій і явищ: від народного примітиву та гротеску – до сюрреалізму, конструктивізму, поп-арту та концептуалізму».
Видавництво Олександри Гаркуші
Михайло Сирохман «Павло Бедзір»
Кожну книгу, що народжується в її видавництві, Олександра Гаркуша плекає, як дитину. Чимало чудових видань про життя й творчість митців опубліковано саме завдяки фаховому підходу до процесу створення книги, ну і, звісно, природному витонченому смаку, притаманному творчим жінкам.
У 2018 році у рамках закарпатської обласної «Програми підтримки видання творів місцевих авторів, популяризації закарпатської книги та сприяння книгорозповсюдженню на 2018-2020 роки» було обрано та схвалено видання книги «Павло Бедзір» авторства Михайла Сирохмана, що стало реальністю у «Видавництві Олександри Гаркуші».
У книзі, міксуючи роздуми, спогади друзів та записи зі щоденника митця, подано життєвий і творчий шлях відомого закарпатського художника-шістдесятника, ужгородського авангардиста Павла Бедзіра. Його шлях — це відданість мистецтву і занурення у філософські вчення різних часів та народів. Павло Бедзір був «академією» в одній особі, крізь яку пройшло багато молодих художників. Окремий розділ у книзі присвячений дружині художника – талановитій мисткині Єлизаветі Кремницькій.
Завдяки Павлу Бедзіру, його дружині Лізі Кремницькій і художникові Ференцу Семану Ужгород належить до міст, де жила свобода творчості в тоталітарні часи і де не припинявся вільний розвиток мистецтва.
За матеріалами з відкритих джерел
© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art
Арт-огляд CHERNOZEM про виставку “ТЕКСТУРА”
ЦеГлинаАрт: тактильно-душевные текстуры
20.02.2018
В марте ЦеГлинаАрт устроит новый фестиваль панно, пластов и малой пластики. Самое время напомнить — какое это особенное место на галерейной карте Киева и Украины. Лучшее напоминание — проект ТЕКСТУРЫ. Просто хочется взять за душу голыми руками — и гладить:
Наталка Борисенко — «Сонячні зайчики», 250х65, шиття
Олеся Дворак-Галік — інсталяція «Морські квіти» із серії «Мексика», шамот, поливи, камінь
Олеся Дворак-Галік — композиція «рослини на рифах» із серії «Мексика», шамот, поливи
Наталка Борисенко — «Іній», 180х120, шиття
Наталка Борисенко — композиція «Три дерева», 150х40, шиття
«Три дерева» — фрагменти
Олеся Дворак-Галік — «Пігулки радості», 44х50, шамот, поливи, метал, пластик, фольга, дріт
Наталка Борисенко — «Рожева композиція», 76х743, шиття
Наталка Борисенко — «Зелена композиція», 76х73, шиття
Наталка Борисенко — «Біла композиція», 300х200, шиття
«П`ять років тому Наталка Борисенко запропонувала мені представити столиці мою персональну виставку. Після цієї важливої для мене події не виникало бажання робити персональні виставки , а хотілося втілити щось більш експериментальне і не таке звичне для глядача.»
Наталка Борисенко — «На куски», 63х78, шиття
Олеся Дворак-Галік — інсталяція «Морські квіти» із серії «Мексика», шамот, поливи, дерево
Олеся Дворак-Галік — інсталяція «Не будь плаский», шамот, поливи, фанера, метал, сілікон, керамічний порошок
«На весні 2017 року мені прийшла ідея зробити проект, в якій би поєдналися мистецтво глини і тканини, художньої кераміки і текстилю. Я запропонувала Наталці Борисенко поєднати в одному просторі наші роботи . Ми довго шукали назву проекту і врешті народилася «ТЕКСТУРА».»
Олеся Дворак-Галік — «Зародок», 38х57, шамот, дерево
Наталка Борисенко — «Дорога на захід сонця», 100х165, шиття
Олеся Дворак-Галік — «Розмова на двох», 38х125, шамот, поливи, дерево, акрил
Олеся Дворак-Галік — «КоралоКвітка» із серії «Мексика», 32х53, шамот, поливи
Наталка Борисенко — «Між краплинами», 110х215
«Ця назва говорить сама за себе: ми експериментували у своїх творах з відтворенням різних текстур, фактур, кольору — тільки я в кераміці, а Наталка в текстилі і всі наші представлені на проекті твори, дуже органічно перемовлялися, підсилювали і доповнювали один одного : вишивка, гобелени, колажі, розпис по тканині, інсталяції, скульптури, панно.»
Наталка Борисенко — «Чорне-Біле», 85х250, шиття
«Наші твори- це синтез філософських та художніх об`єктів, поєднаних концептуальною проблематикою. Ми обидві любимо працювати з різними площинами, різноманітними матеріалами, які доповнюють глину чи тканину.»
_______________________________________
“В ЄДНОСТІ ТА ПРОТИЛЕЖНОСТІ”
В єдності та протилежності
У галереї «ЦеГлинаАрт» відкрилася виставка «Текстура»
22 листопада, 2017 – 10:10
ОЛЕСЯ ДВОРАК-ГАЛІК. «ЗАМКНУТЕ КОЛО». ШАМОТ, ПОЛИВИ, МЕТАЛ; ЛІПЛЕННЯ (2016)
В експозиції представлені роботи двох відомих українських художниць Наталки Борисенко (експериментальний текстиль) та Олесі Дворак-Галік (професійна кераміка).
Цей арт-проект сприймається як доволі цікавий з усіх поглядів — і за своєю ідеєю, і її авторами. Перш за все, виставка викликає інтерес несподіваним «вторгненням» у це вже звичне для киян «царство кераміки»творів художнього текстилю, які, втім, почувають себе у просторі «ЦеГлинаАрт» доволі впевнено. Мистецтво тканини настільки органічно, майже «в любовному екстазі», поєдналося з мистецтвом глини, що є підозра — це не останнє їхнє «побачення» в галереї.
Безперечно, ця співзвучність текстилю і кераміки виникає не випадково. Киянки Наталія Борисенко та Олеся Дворак-Галік — випускниці Львівської національної академії мистецтв (у минулому — Львівський державний інститут декоративно-вжиткового мистецтва), і обидві у своїй творчості наслідують головні принципи львівської мистецької школи — такі, як увиразнений вектор етнічної і національної ідентичності, глибоке осмислення надбань вітчизняного та світового мистецтва, запозичення всього найкращого з авангардних течій у поєднані з національними традиціями. І хоча ці дві талановиті пасіонарні жінки-творці є самодостатніми й суверенними художницями, кожна з яких на виставці показує самобутність свого мистецького обличчя разом з особистим та емоційним переживанням світу, однак вони є творчими однодумцями, які йдуть, хоч і різними стежками, проте, все ж, схожими формально-художніми шляхами.
Львівська alma mater привчила їх (Н. Борисенко в 1970-х — на відділі художнього текстилю, а О. Дворак-Галік у 1990-х — на відділі художньої кераміки) не боятися образно-пластичних експериментів, що дає змогу мисткиням тепер сміливо балансувати на межі конкретного та умовного, фігуративу та абстракції як у текстильних, так і в керамічних композиціях. Тому експериментальний емоційний текстиль пані Наталії та авангардна темпераментна кераміка пані Олесі, які захоплюють внутрішньою художньою свободою їхніх авторів, не суперечать в експозиції «ЦеГлинаАрт», а чудово витримують сусідство і збагачують одне одного.
НАТАЛКА БОРИСЕНКО. ПАННО «ДОРОГА НА ЗАХІД СОНЦЯ».
ФРАГМЕНТ. ТКАНИНА; КОЛАЖ, ШИТТЯ (2017)
Поняття текстури в мистецтві доволі широке й багатозначне, про що свідчать і твори Н. Борисенко та О. Дворак-Галік: переважно абстрактні композиції, які заряджені динамічною енергією, ритмом, рухом, які приваблюють злагодженістю кольорових поєднань, а гармонія та колір разом з характеристиками його яскравості — це головні складові поняття текстури, яку жіночий творчий тандем поклав у основу ідеї свого арт-проекту.
Відомо, що текстуру зображення можна створювати штучно — у вигляді структур із графічних знаків, шрифтів, відрізків ліній, фрагментів трансформованих геометричних фігур. Так, великомасштабна керамічна інсталяція «Не будь плаский», яка привертає до себе увагу в центрі експозиції, а також декоративні композиції «Керамічний механізм», «Замкнуте коло», «Розмова на двох», скринька «Котушки» (усі із шамоту, декорованого яскравими поливами, в техніці ручного ліплення), побудовані на різноманітних варіаціях форми кола та овала з виразними текстурами і фактурами, які постали в художній уяві Олесі Дворак-Галік і талановито відтворені нею в експонатах виставки.+
Різнокольоровими геометричними фантазіями марить і Наталка Борисенко у своїх монументальних за розмірами текстильних панно: «Дорога на захід сонця», «Зелена композиція», «Рожева композиція», «В крапочку», які майстерно виконані художницею в її авторській техніці на межі колажу й шиття.
На виставці переконуємося, що текстура є важливим елементом і зображень у природі, знайдених нашими мисткинями в структурних елементах листя дерев (Н. Борисенко. Триптих-панно «Три дерева». Тканина; колаж, шиття), екзотичних рослин та квітів (О. Дворак-Галік. Декоративна пластика «Рослини на рифах», «КоралоКвітка», «КоралоКактус» — усі із серії «Мексика». Шамот, поливи, ліплення).
Око митця легко розпізнає текстуру хмар, води ба навіть, сонця (Н. Борисенко. Декоративні панно «Між краплинами», «Водна гладінь», «Сонячні зайчики». Усі — бавовна, розпис, гарячий батик), що не може не дивувати пересічного глядача.
Слово «текстура» з латини перекладається як «тканина», «зв’язок», «будова». І саме ці слова, напевно, є ключовими до розуміння «артівської» ідеї, якою захопилися Олеся Дворак-Галік і Наталка Борисенко. Проте головне, що в експозиції вибудовується атмосфера гармонії мистецтва тканини та кераміки — двох потужних видів сучасного професійного декоративного мистецтва України, яке розвивається в руслі загальноєвропейського художнього процесу, проте на тлі шанобливого ставлення до історичних традицій національного образотворення.
Рубрика:
Газета: