All posts tagged ART

“Керамічний інтерактив”, стаття у газеті “День” про проєкт”art/teka”

Керамічний інтерактив

У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкрився виставковий проєкт «АРТтека»
13 жовтня, 2020 – 12:33
ЛЮДИ В МІСТІ

Це перша персональна виставка відомої художниці-керамістки Олесі Дворак-Галік в стінах музею, хоча вона вже багато років є активним учасником багатьох творчих  проєктів.

Сучасна і креативна, виставка відразу бере в інтелектуальний полон відвідувачів і поступово робить їх співучасниками творчого процесу. За задумом авторки, виставковий проєкт наповнений інтерактивом, який має  заохотити публіку не тільки «споживати» сучасне мистецтво, але й ставати його співтворцем.  Саме тому роботи, які представлені в експозиції,  не мають авторських назв, примушують включити власну фантазію та відчути щось своє, особисте.

Представлені керамічні панно, пласти, скульптури, живопис, відеоінсталяції та фотоколажі пов’язані з книжками, бібліотеками, арт-об’єктами, інформацією та місцями, де людина сприймає інформацію. А оригінальне дизайнерське рішення побудови експозиції створює ілюзію великого міста в невеликій музейній залі.

На думку авторки, неважливо, де людина знайде для себе корисну інформацію: читаючи книжки, слухаючи музику, переглядаючи кінострічки і театральні вистави. Головне, щоб у неї виникало бажання такого пошуку без примусу і тиску, а «спожиті» знання приносили насолоду.

«СМАЧНА» ІНФОРМАЦІЯ

Мабуть, тому процес «смакування» чогось нового і цікавого мисткиня порівнює в одній із робіт зі смачною цукеркою «чупа-чупс». Сама ж авторка віддає перевагу поетичним творам, від яких отримує найбільше задоволення.

Задум виставкової серії під назвою «Бібліотека. Люди в місті» почався з графічних робіт до поетичної збірки Олеся Яськіва. Художниця зізнається, що саме поетичні твори її друзів — Вікторії Осташ, Надії Василенко-Коровянської, Ольги Брагіної надихають її на творчі експерименти.

Назва проєкту «АРТтека» пов’язана з теками — своєрідними «інформаційними коробками», в які люди накопичують корисну для себе інформацію — каталоги, мистецькі книжки, журнали тощо.

«Інформаційні коробки» можуть бути різними, стверджує пані Олеся. Приміром, одна із них наповнена грошима. У виконанні художниці — це купюри, які накручуються на керамічні котушки, оформлені стилізованими орнаментами. «З грошима людина може зробити багато цікавого та корисного для людей. Чим більше фінансових можливостей у митця, тим більше можна втілити власних ідей», — пояснює вона.

КНИГИ

Керамічні будинки-книжки, які у великому місті нагадують великі коробки — це також своєрідні скрині з інформацією про людей, які в них мешкають. Зараз багато людей, які втратили свої домівки, втікаючи від війни, тому деякі з них пошкоджені, пояснює авторка.

Одна з цікавих робіт, яка змушує замислитися, розгадуючи керамічний ребус — о це дві справжні автомобільні пружини, на які по спіралі накручені «безкінечники», тобто керамічні елементи у вигляді символів безкінечності.

«Є така теорія, що життя рухається по спіралі і повторюється. Ці процеси є безкінечні — день і ніч, смерть і життя», — пояснює пані Олеся. Частина композиції  пофарбована у жовто-блакитний колір, що також має свій особливий підтекст, символізуючи  циклічність історичних подій, які відбувалися на теренах України.

На виставці представлені також декілька робіт із серії «Дерева». Вони виконані зі справжньої деревини і керамічних елементів. На одному з таких дерев сидить хлопчик з книжкою. Можливо, розглядаючи цю композицію, хтось згадає власне дитинство і бажання сховатися від світу дорослих з улюбленим «читвом». «Мені здається, що людині найбільше потрібно читати в дитинстві, коли вона росте і формується її особистість», — зауважує співрозмовниця.

ЗРІЗ ЕМОЦІЙ

«Вишенька на торті» виставки — інтерактивна інсталяція «Книга життя». «Книга складатиметься з окремих сторінок, які самі відвідувачі залишатимуть на виставці за своїм бажанням. Це може бути якась історія, улюблена поезія або просто окремі думки, записані на листку формату А 4. Потім ми зберемо ці матеріали і зробимо інтерактивну книжку. Це буде зріз емоцій окремих людей. Для нас це дуже цікавий досвід», — впевнена художниця.

До слова, Олеся Дворак-Галік — співзасновниця фестивалю «Сучасна кераміка в урбаністичному просторі» — першого мистецького українського проєкту, що заклав фундамент щорічного Всеукраїнського фестивалю сучасної кераміки «ЦеГлина» (від 2013 р.) Крім того, київська мисткиня вже не один рік об’єднує українських керамістів під дахом арт-простору своєї галереї «ЦеглинаАрт», кожного разу пропонуючи нові, сучасні теми для спільних проєктів, розповідає куратор виставкового проєкту, науковець музею, Ірина Бекетова.

— Виставка»АРТтека» просто чудова!», — ділиться враженнями художник Стас КАДОЧНІКОВ. — В наш час виставляти некомерційні роботи, які не мають ужиткового призначення, а наповнені духовністю, це вражає. Кожна робота інтригує. Не тільки технологією виконання, але й своїм глибоким змістом. Тому і фахівці, і звичайні відвідувачі виставки зможуть знайти і відкрити для себе щось нове…

Марина МАРЧЕНКО
Газета:
Рубрика:

Відкриття персонального проєкту “art/teka” в Національному музеї українського декоративного мистецтванародного

 

01 жовтня о 17.00 у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкривається виставковий проект який презентує мистецькі пошуки та здобутки відомої художниці-керамістки Олесі Дворак-Галік.
В експозиції представлені скульптурна пластика, живопис, тематичні керамічні пласти, фото та відео, інсталяції. Авторка звертається до вічної теми пізнання світу та еволюції людської свідомості. Розвиток та вдосконалення особистості, пошуки свого місця у швидкомінливому сучасному просторі, значення культурного середовища, книжкової мудрості та мистецької краси у становленні людини – це поле дослідження та натхнення художниці. Небайдужа, цілеспрямована, з активною життєвою позицією, Олеся закликає до вдумливого ставлення до мистецтва, культури, уваги до близьких людей. «Кожен із нас пише свою книгу життя», – стверджує вона. Проєкт «art/teka» – це перш за все – роздуми про життя та його наповнення для кожної людини.
Олеся народилася в Ужгороді. Ще в дитинстві батьки віддали доньку до образотворчої студії Золтана Баконія, згодом, значну роль у формуванні особистості відіграли педагоги Людмила Аверкієва, Павло Балла та Надія Дідик. Олеся закінчила Ужгородське училище прикладного мистецтва та Львівську національну академію мистецтв (відділ кераміки).
Улюбленими темами художниці є людина та природа, соціальні та політичні проблеми. Вона є прихильницею просторових композицій, при створенні яких органічно поєднує різні матеріали – кераміку, дерево, метал, текстиль, вторинну сировину тощо. Мисткиня створює арт-об’єкти, що переважно не пов’язані з ужитковістю. Їм притаманна експресія, що досягається завдяки незвичним формам творів. Художниця використовує різнофактурність декорування, геометричну та рослинну орнаментику, грає з формою та кольором.
Олеся Дворак-Галік стала співзасновницею фестивалю «Сучасна кераміка в урбаністичному просторі» – першого мистецького українського проєкту, що заклав фундамент щорічного Всеукраїнського фестивалю сучасної кераміки «ЦеГлина» (від 2013 р.). Значним досягненням Олесі стало створення у 2016 році арт-простору «ЦеглинаАрт», під дахом якого мисткиня, як вправний менеджер, кожного року об’єднує українських керамістів у тематичних виставкових проєктах. Ці акції посіли поважне місце в культурному середовищі України та творчості художників-керамістів. Художниця продовжує генерувати ідеї та згуртовувати навколо себе професіоналів-однодумців і шанувальників мистецтва кераміки.
В планах мисткині – нові проєкти та міжнародний культурний обмін.
Олеся Дворак-Галік – член Національної спілки художників України, учасниця художніх виставок в Україні та за кордоном. Її твори зберігаються в колекціях музеїв України, а також у приватних збірках.
Виставка триватиме до 25 жовтня включно 2020 року.

“Майстерня” на Радіо Культура 06.10.20

Які асоціації виникають у вас зі словом, поняттям «кераміка»? Посуд? Інтер’єрна скульптура? Арт-об’єкти? Що виникає перед очима?
Тим часом сучасна кераміка – це всі ці асоціації і навіть більше! Це філософське осмислення буття, світу. Це фантазії і гумор творця, його біль і тривога… Це прагнення донести думку про важливість культури, мистецтва, літератури в формуванні людини. Це готовність сприймати сучасне мистецтво в усіх його проявах і синтетичних комбінаціях.
Про секрети творення виставкового проекту “art/teka”, який презентує в Національному музеї народного декоративного мистецтва відома художниця-керамістка Олесі Дворак-Галік говорили сьогодні в “Майстерні” на

Радіо Культура

.

Програму слухати можна тут:
http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html…

5 українських арт-брендів, які практикують ресайклін

Анна Вакуленко вместе с дизайнером интерьера и эксперткой по коллекционному дизайну Александриной Лукач говорим об украинских креаторах, которые в своем ремесле исповедуют этичный по отношению к ресурсам и природе подход.

Александрина Лукач

Традиционно для Marie Claire август — месяц, посвященный карьере, творческим поискам и реализации своих талантов. Для того, чтобы найти свое призвание, необходимо попробовать себя в нескольких сферах. Лишь тогда, поэкспериментировав и разобравшись в себе, можно начинать уверенный путь к успеху. Женщины задействованы практически во всех отраслях деятельности, и одна из них — дизайн интерьера. Рассказываем вдохновляющие истории о девушках, которые создают современные шедевры и практичные составляющие наших жизней.

Во всем мире художники, дизайнеры и архитекторы все чаще используют в своих работах промышленные и природные отходы, тем самым подчеркивая влияние человека на благополучие планеты. Уверена, что именно такие продукты сегодня важны и востребованы. Здорово, что и среди украинских творцов есть те, кто ставит применение утильсырья во главу угла своей практики и старается повторно использовать ресурсы, сокращать потребление и перерабатывать. С некоторыми из них мне посчастливилось дружить и работать. А кое-кто появился на моем радаре относительно недавно – благодаря масштабному декораторскому проекту DecodingProject, реализованному в прошлом году. Задача состояла в том, чтобы трансформировать классический интерьер и придать ему новое актуальное звучание за счет предметов современного искусства и коллекционного дизайна. Так в процессе работы мне открылись десятки новых имен в кругах украинских мастеров. Но если говорить о тех арт-брендах, которые стремятся снизить негативное воздействие человека на окружающую среду и разделяют принципы эко-сознательного подхода в своем творчестве, то вот мои любимые:

Наташа Егорова (Tasha Oro) 

Бренд Tasha Oro начался с эксклюзивных украшений. Наташа создавала предметы из вторсырья еще когда переработка не была глобальным трендом. Основной материал для ее аксессуаров – винтажная резина, остатки советского автопрома. Затем появилась коллекция тотемов, где брутальные резиновые элементы контрастировали с аристократичными артефактами из «бабушкиного сервиза». Предметы, созданные Наташей, постепенно росли в размерах. Я несказанно радовалась этому, ведь теперь их можно ставить в интерьер! Так, скульптура «Лялька-мотанка», ставшая частью моего проекта DecodinProject, ростом около метра. В ней заключены два резиновых мяча, несколько колес и велосипедных камер, фарфоровый молочник, эмалированная миска с остатками рисунка на боку. Собранные воедино, эти вещи смотрятся настолько элегантно и интеллектуально, что разглядывать их можно часами.

Читай также: Когда необходима консультация психолога, или Помогают ли психотерапевты на самом деле сохранить семью

Олеся Дворак-Галик

Олеся создает скульптуры из шамота, совмещая его с фанерой, пластиком и другими материалами, которые по сути являются отходами от других ее проектов. Вместо того, чтобы отправиться на свалку, они превращаются в предметы искусства. Это просто волшебство какое-то: Олеся смотрит на треугольный обрезок пластика и видит в нем нечто совершенно новое, например, диплодока! Так, кстати, родилась одна из ее работ об экологии: художница представила того самого последнего динозавра, который съел всю зелень на планете. Ну и хочется отметить, что именно Олесе и ее галерее ЦеГлинаАрт Украина обязана оформленным комьюнити тех, кто профессионально работает с современной керамикой.

Алла Жмайло (A L L A Z H M A Y L O)

Изначально я знала Аллу как автора потрясающих массивных украшений, которые так любит культурная интеллигенция Киева. В творческих кругах они выполняют роль, которую когда-то играли фамильные кружева в костюме, обозначающие принадлежность их носителя к некому сословию. Но одно дело украшения, а совсем другое – интерьерный декор, который стал еще одним уровнем реализации талантов художницы. По моему заказу Алла создала несколько масштабных интерьерных инсталляций, настенных панно и декоративных ранеров на кухонный стол. Их основа – садовая сетка, а черные, местами позолоченные квадратики, создающие узор – фрагменты резины старых автомобильных покрышек. Когда-то части огромных фур, они переродились и стали искусством. Удивительная трансформация, когда автор выбирает сетки и покрышки для осмысления традиционного украинского рушныка, вызывает во мне искренний восторг.

Читай также: Fashion-династия: Какие модели стали популярными благодаря протекции

Юлия Яланжи (Yalanzhi Objects)

Одесситка Юлия Яланжи давно известна многим благодаря своей живописи. Но года три назад она расширила сферу своего творчества и вскоре представила новый проект – арт-объекты в технике папье-маше. Это и настенные панно, и инсталляции, и узнаваемые подвесные лампы, собранные гроздями. Все это создается из бумажного вторсырья. Поверхность получается упругой, прочной, довольно легкой и фактурной. На фото – одна из моих самых любимых работ Юлии. Эту абстрактную скульптуру я отношу к коллекционному дизайну. В ней есть загадка и выразительный характер, а еще отличные пропорции, масштаб и приятный натуральный оттенок. Материал папье-маше похож то ли на сланец, то ли на керамику. Нужно хорошенько присмотреться, чтобы понять, что это на самом деле. Образ, запечатленный в скульптуре, напоминает мне что-то из подводного мира. В нем заключено нечто своеобразное и непостижимое, уникальное и ценное в своей целостности.

 

Наталья Буланова и Дмитрий Андреянов (Staritska maysternya)

 

Бренд крафтовой мебели и декора Staritska maysternya – это детище двух потрясающе талантливых людей – дизайнера Натальи Булановой и столяра Дмитрия Андреянова. В качестве материала они используют деревья, погибшие от старости или в результате стихийных воздействий. Свои предметы они изготавливают вручную, проявляя естественную красоту древесины, ее уникальную фактуру, узор и форму. Мастерская находится на хуторе в Житомирской области. Когда я приезжала туда, Наталья провела для меня экскурсию. Я не переставала восхищаться качеством материала, а также талантом мастеров и трепетом, с которым они относятся к каждому куску дерева. В Staritska maysternya его не используют, а превозносят. Просто всматриваются в каждый фрагмент и сразу понимают, что за предмет из него получится. То, что может показаться кому-то дефектом – становится отпечатком жизни, элементом истории. Следы шашеля или какой-то скол обрабатывается и подаются таким образом, что становятся отличительной чертой и достоинством предмета. Нужно иметь особенное видение, чтобы вытащить из предмета вот эту уникальность, его природную особенность и умело подчеркнуть ее. Мебель из такого сырья уже сложно назвать просто деревянной, это произведения искусства, авторами которого является природа и время.